- молодцюватий
- -а, -е.Який має бравий вигляд; ставний, спритний. || Власт. молодцеві (у 2 знач.). Молодцювата виправка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
молодцюватий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
бравий — 1) (який відзначається сміливістю, енергійністю), бадьористий, хвацький, молодцюватий 2) (властивий бравій людині), молодецький, молодечий, бадьористий, хвацький, молодцюватий … Словник синонімів української мови
молодцюватість — тості, ж. Абстр. ім. до молодцюватий … Український тлумачний словник
молодцювато — Присл. до молодцюватий … Український тлумачний словник